Переношений Микита з’явився на світ, наковтавшись темно-зелених вод. Рідина заповнювала його легені, хлопчик не міг дихати, лікарі боролися за його життя, мама молилася, аби син вижив. Зрештою після 9 довгих днів під апаратом ШВЛ Микиту перевели в іншу лікарню. Там у малюка знайшли пролежень на потилиці, пролікували його та виписали додому.
Час ішов, але Микита не розвивався так, як інші дітки. Хвилювання мами були не даремними: на черговому огляді в лікарів її сину діагностували ДЦП. Жінку охопив страх. Проте вона точно не думала віддавати свого сина хворобі. Лікування розпочали якнайшвидше.
Зараз Микиті 3 роки, і він багато чого встиг пройти за цей час: лікування, реабілітації, ЛФК та інші процедури, кожна з яких приносить свої результати і наближає хлопчика до здорового життя. Після останнього курсу, наприклад, Микита значно зміцнів, став спокійнішим і уважнішим. Він навчився повзати, стояти на четвереньках і трішки стояти без допомоги. Після занять із логопедичного масажу хлопчик навчився пити з трубочки, він також часто використовує праву ручку.
Це неймовірні результати! І ми дуже хочемо, аби Микита не зупинявся! А для цього йому знову потрібно на реабілітацію. Підтримаймо цього світлого хлопчика знову!
